Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.9-4

Рубрики:

Пародонтоз (амфодонтоз, альвеолярна піорея)

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Определен характер изменений, возникающих в пародонте вследствие совместного действия общих (соматической патологии) и местных (особенностей протезирования) факторов у лиц, подвергшихся влиянию высоких доз ионизирующего излучения (ИИ). Показано, что изменения, происходящие в полости рта у пациентов с высокими поглощенными дозами ИИ, отражают общесоматическую патологию организма, модифицированную ИИ. Охарактеризована особенность лучевого повреждения твердых тканей зубов и пародонта, которая у лиц, подвергшихся облучению высокими дозами радиации, осложняет лечение и протезирование.

Представлено результати досліджень твердих тканин зубів за допомогою методів РЕМ та ІЧ-спектроскопії. Встановлено, що у віддалені терміни після радіаційного опромінення, у зубах переважають дистрофічні процеси. Тенденції до відновлення структурних одиниць емалі та дентину не спостережено. Поверхня емалі має апризматичну структуру з великою кількістю ерозій, заповнених волоконними елементами. Фізико-хімічні дослідження вказують на те, що внаслідок опромінення середніми та високими дозами ІВ, відбувається зменшення мінеральної і збільшення органічної часток твердих тканин зубів, що підтверджує перевагу склеротичних процесів у віддалені терміни після радіаційного опромінення у хворих, які зазнали впливу ІВ в діапазоні високих доз.

За допомогою методу інфрачервоної спектроскопії досліджено процеси остеопорозу в твердих тканинах зубів і кістці альвеолярного паростка у 27-ми осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінення (ІВ) у діапазоні доз 0,5 - 2 Гр після аварії на Чорнобильській АЕС. Установлено, що внаслідок дії ІВ відбуваються зміни в кристалах гідроксиапатиту, які характеризуються переходом нерозчинних фосфатів у розчинні та вимиванням їх з кристалічної решітки, а також деформацією та відносним зростанням органічної складової. Ці процеси призводять до розвитку остеопорозу й остеосклерозу кісткових тканин.

За допомогою методу ІЧ-спектроскопії проведено дослідження кісткової тканини альвеолярного паростка у осіб, які зазнали впливу високих доз іонізуючого випромінювання. Результати досліджень показують, що у віддалені терміни після опромінення у патології пародонта переважають дистрофічні процеси (остеопороз, остеосклероз кісткової тканини). Описані зміни альвеолярного паростка корелюють із патологією твердих тканин не каріозного походження. Збільшення елімінації фосфатних аніонів з кісткової тканини призводить до зниження її мінералізації і підвищення рівня фосфатів у сечі, що підтверджує генералізований характер системного остеопорозу.

Встановлено особливості розвитку хвороб пародонта в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які зазнали впливу високих доз іонізуючого випромінювання, у віддалені терміни та залежно від наявності в них протезних конструкцій. Показано морфологічні особливості слизової оболонки, виявлено різницю перебігу процесів вільнорадикального окиснення ліпідів у ротовій рідині ліквідаторів, які не користуються незнімними протезами. Описано зміни, що відбуваються в кристалі гідроксиапатиту твердих тканин зуба та кістки. Оцінено патологічні процеси, що відбуваються в ротовій порожнині на фоні загальносоматичної патології у хворих, які зазнали радіаційного опромінення.

За допомогою методу ІЧ-спектроскопії досліджено тверді тканини зубів людей, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання. Установлено, що опромінення емалі, дентину і цементу дозами 0,6 - 22 сГр викликає зміни, в основному, у амідній ділянці спектра, які проявляються роздвоєнням Аміду II. Значних відхилень від норми у кількісному співвідношенні органічної і неорганічної складових, а також істотних змін у мінеральному компоненті не встановлено. Для того, щоб з'ясувати, як вказані зміни впливають на процеси де- і ремінералізації у твердих тканинах зубів людей, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання, необхідно провести низку додаткових досліджень.

Зазначено, що ураження шийного відділу хребта мають безпосередній вплив на тканини щелепно-лицевої ділянки. Відмічено взаємозв'язок між шийним остеохондрозом і дистрофічними змінами у пародонті в осіб молодого віку. Клінічне обстеження осіб молодого віку з початковими ознаками дистрофії пародонта засвідчило первинне ураження хребта, що було підтверджено спеціалістом - лікарем-вертебрологом. Результати досліджень свідчать про доцільність проведення заходів, спрямованих на лікування шийного остеохондрозу з метою терапії та профілактики дистрофічних уражень пародонта.

Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. істотно збільшилася кількість хворих на системний остеопороз як серед ліквідаторів, так і мешканців прилеглих територій. Описано зміни у кістковій тканині альвеолярного відростка осіб, опромінених іонізуючою радіацією, встановлені за допомогою методу раманівської спектроскопії. Порівняльна оцінка спектрів досліджуваних зразків із спектром ідеалізованої моделі кісткової пластинки підтвердила їх істотні відмінності: руйнування мінеральної основи кристалу гідроксиапатиту і відносне зростання частки карбонат апатиту, руйнування білкових молекул колагену і заміну їх фіброзною тканиною, а також збільшення кількості білка сіалопротеїну.

Проведено дослідження складу твердих тканин зубів у опромінених великими дозами іонізуючого випромінювання (ІВ) в анамнезі за допомогою методу рамановської спектроскопії. Встановлено, що внаслідок впливу великих доз ІВ змінюються параметри мінерального каркасу кристалу гідроксиапатиту, руйнується колагенова спіраль органічної речовини дентину і цементу зубів, міжкристалічний простір заповнюється сполучною тканиною. Запропоновано гіпотезу про те, що основою білок - Ca - білок тривимірної структури є білок остеонектин.

У хворих на пародонтоз проведено дослідження кількісного та якісного складу органічної і неорганічної складових кісткової тканини коміркового відростка (за допомогою методу рамановської спектроскопії) та вмісту макро- і мікроелементів у ротовій рідині і крові (за допомогою методу атомно-абсорбційної спектрометрії). За зниженням інтенсивності смуг поглинання зв'язків неорганічного компонента та маркерних амінокислот колагенової спіралі, а також за зростанням інтенсивності та виникненням нових смуг, притаманних неколагеновій органічній субстанції кісткової тканини, встановлено руйнування кристалів гідроксиапатиту. Здовження вуглеводневого ланцюга вказує на розростання фіброзної тканини замість колагенового матриксу у цих хворих. Водночас відбувається суттєве зниження вмісту заліза, цинку, марганцю у крові і ротовій рідині та кальцію у ротовій рідині. За рівнем міді спостерігається розбіжність показників в обох біологічних рідинах. Вказані зміни негативно позначаються на процесах кісткоутворення та ремоделювання всього опорно-рухового апарату і, зокрема, кісткової тканини коміркового відростка.

Сучасна фармакологічна промисловість пропонує широкий асортимент лікарських засобів, рекомендованих для використання в лікуванні хвороб пародонта. За безконтрольного та надмірного застосування різних медикаментів є небезпека виникнення побічних ефектів, об'єднаних назвою "поліпрагмазія". З метою уникнення небажаних результатів та для допомоги у виборі оптимального лікування лікарські засоби згруповано у певній послідовності. Такий розподіл дає можливість раціональніше використовувати багатий асортимент ліків, запропонований фармакологами. Для лікування гінгівіту найчастіше застосовують антисептики рослинного походження.

У сучасній пародонтології широко застосовують синтетичні антисептики, зокрема для лікування запальних захворювань пародонта.

Зазначено, що НПЗП широко використовують у сучасній пародонтології для місцевого і загального лікування запальних захворювань пародонта. Цих засобів зазвичай достатньо для протизапального лікування гінгівіту.